Омікрон та світильники ALED

          24 листопада 2021 року у Всесвітню організацію охорони здоров'я (ВООЗ) з Південної Африки вперше було повідомлено про тяжкий гострий респіраторний синдром коронавірусу (SARS-CoV-2) Omicron (B.1.1.529). Варіант Omicron приєднався до кількох інших варіантів SARS-CoV-2 як варіант, що викликає занепокоєння (VOC), що вказує на те, що цей штам пов'язаний з підвищеною трансмісивністю і вірулентністю, а також здатністю знижувати ефективність вакцинації та лікування. З моменту початкової ідентифікації дослідники виявили, що варіант SARS-CoV-2 Omicron має велику кількість мутацій, у тому числі понад 30 змін у шиповому білку. З 30 мутацій білка шипа десять із цих мутацій були ідентифіковані в рецепторі ангіотензинперетворюючого ферменту (ACE2). Це можна порівняти з кількістю мутацій, які були виявлені в цьому білку в інших варіантах SARS-CoV-2, таких як варіанти Delta та Beta, які мають дві та три мутації, відповідно, у цьому білку. Існує небезпека, що мутації у варіанті Omicron можуть допомогти йому ухилятися від дії антитіл проти SARS-CoV-2. Через цю комбінацію мутацій дослідники підозрюють, що варіант Omicron може бути успішним у зниженні нейтралізуючих дій, спричинених імунними відповідями, спричиненими попередньою інфекцією SARS-CoV-2 та/або вакцинацією.

          У газеті Corriere della Sera  опубліковано перший знімок вірусу, зроблений у римській лікарні Bambino Gesu, на якому видно зміни в білку вірусу штаму Омікрон. Це свідчить, що він адаптувався до людини і тому мутував. Червоні та помаранчеві ділянки на схемі – це ті частини вірусу, яким властива висока мінливість, жовті – середня, а для зелених та блакитних характерна низька здатність до мутацій. Сіра частина вірусу на зображенні не схильна до змін.

          Результати досліджень Національного інституту громадського здоров'я Великобританії, опубліковані 28 жовтня 2021р. показують, що однієї вакцинації недостатньо для запобігання всіма випадками передачі дельта-варіанту в домашніх умовах, де вплив є близьким і тривалим. Таким чином зараз існує лише два механізми ефективного запобігання поширенню епідемії – повсюдне дотримання маскового режиму та деконтомінація навколишнього повітря за допомогою наших світильників.

          При розробці світильників нами було приділено особливу увагу впливу ультрафіолетового випромінювання на спайковий білок. Це зумовлювалося тим, що вірус проникає у господаря через слизову оболонку носа, зв'язуючись з рецептором ангіотензинперетворюючого ферменту (ACE2) вірусу на клітині-хазяїні через його спайковий білок. Рецептор-зв'язуючий домен (RBD) – це область шипа, яка взаємодіє з рецептором. Інгібування зв'язування RBD-ACE2 може бути ефективним для запобігання інфекції або зменшення тяжкості захворювання. Тому нами було визначено найефективнішу довжину хвилі УФ випромінювання у сфері максимального поглинання випромінювання білками, що й було реалізовано наших приладах. Враховуючи факт впливу навколишнього середовища та поширення вірусу у формі аерозолю, нами було введено додатковий параметр – випромінювання з довжиною хвилі, що дозволяє уникнути суттєвого відображення або заломлення при подоланні кордону розділу повітряне середовище/рідка частка аерозолю. При цьому енергетична потужність випромінювання мала відповідати рівню активації синглетного кисню в мікроорганізмах. Застосування наших світильників у реальних умовах повністю підтвердило вірність нашого підходу та його ефективність. Синергетичний ефект ультрафіолетового монохромного випромінювання, досягнутий у наших світильниках, дозволяє стверджувати, що постійна ультрафіолетова деконтомінація навколишнього повітря є єдиним ефективним способом запобігання поширенню коронавірусу незалежно від його штамів.